Зустрічайте, Диско маніяк 💿📀! Моя відповідь вініловим збоченцям;) Чому не вініл? Тому що вініловий носій не уособлює моє покоління. В батьків були платівки але перша музика в моїй колекції з'явилась на касеті. А потім з'явились компакт диски і це був космос. Отримати в подарунок чи подарувати диск було дуже приємно (бо через тиждень можна було попросити взяти переписати цей диск на касету;)
Вініловий хасл це щось прикольне про що я чув, а CD хасл це вже ціла епоха яку я жив. Коли я починав діджеїти на вінілі о 2005-му році у столиці не було жодного магазину вінілу і всю свою колекцію я купував інтернетом. Тож я не знаю як це ходити по крамницях чи барахолках і дігати вініл. Але я добре пам'ятаю піратський ринок на Петрівці (Почайна) де можна було декілька годин із задоволенням шукати потрібний запис. Ліцензійні дорогі, піратські більш доступні, запис болванок, підпис їх маркером, навіть диски на лобовому склі (народний антірадар;) я помятаю
Чому я придбав ці раритетні програвачі? Бо хотів їх придбати ще 20ть років назад, коли ця модель тільки вийшла о 2004 році і коли я в Англії заробляв на будівництві гроші на свій перший діджейський сетап. Тоді я обрав вінілові програвачі бо вважав що діджей не діджей якщо не вміє робити скрейтч. Але головна причина цього раритетного надбання це цифрова втома від екрану. Сучасні програвачі нагадують пульт керування літаком. Діаграма треку, точ-скрін, безліч індикаторів що мерегтять і щось кажуть в реальному часі. Це все дуже круто, дуже зручно, але ці всі технології знецінили діджейство як айфон знецінив фотографію. Якість не зросла пропорційно технологіям і здається що скоро штучний інтелект взагалі замінить діджея зовсім. А в цих апаратах є тільки час до, час після, луп і три ефекти та немає кнопки сінхронізації темпу. BPM лічильник є, але на нього краще не розраховувати бо він приблизний. І коли візуальна інформація не займає мозок, ти починаєш більше слухати і меньше дивитись.
Коли я писав про екранну втому то мав на увазі ще те що створення музики її зведення і мастеринг здійснюється очима прикутими до монітору. Промо здійснюється в екрані смартфону та і в сучасному житті він займає багато місця. І коли для виступу ти знов маєш дивитись на екран це вже трохи занадто. Через це, як мені здається, багато людей і не люблять коли діджей багато дивиться у монітор під час виступу. Це створює враження що він зайнятий якимись своїми справами а не виступом. Я не проти виступу з ноутбуком, це дуже зручно в багатьох випадках, але 100% більше задоволення від гри отримуєшь коли меньше дивишся та більше слухаєш.
Ще одною і дуже важливою причиною є якість звучання. Найкращу якість дає CD. Вже чую як заперечують вінілові шанувальники, але вініл це не про якість а про характер механічного відтворення звуку. Саме механічне відтворення запису надає звучанню додаткових гармоній, лампової теплоти та заспокійливого потріскування. Вініл нарізають з цифрового файлу а не з плівки як до 80х, тому на вході і вініл і CD мають однакову якість. Але механічне відтворення не може дати ту якість яку дає CD, як кажуть експерти, високі частоти та динаміка у CD кращі за вініл. Вища якість лише у HD аудіофільних цифрових записів, але це вже зовсім інший світ фриків. Зараз, наприклад, я слухаю альбом Океана Ельзи що мені подарували на 18-ти річчя, а до цього слухав диски з фонотеки і хочу сказати що якість дійсно краща ніж та до якої я вже звик. Звучання глибше, голосніше та прозоріше. Доречі вуха людини швидко звикають до якості яку слухають. Наприклад раніше патіфон звучав дуже якісно для людей того часу. І тому мені спадає на думку таке питання, чи не втратили ми у якості коли гнались за зручністью? Spotify та Apple Music це дуже зручно але і якість середня. До речі як ви гадаєте скільки діджеїв з флешкою грають некомпресовані аудіо формати такі як WAV чи FLAC? Сподіваюсь що таких багато;)
Може це ефект плацебо, але мені подобається естетика гри з дисків, естетика колекціонування, подобається шукати потрібний диск у папці, подобається по-різному розмальовувати тільки що записані болванки. Подобається більше ступенів відбору треку бо на флешку можна закинути все щоб воно було, а коли відбираєш трек для запису на диск, то краще обмірковуваєшь його необхідність у колекції.
А може це все просто намагання потрапити у минуле, коли музики було меньше, але вона була краща та вартувала більше, коли на вечірках танцювали а не знімали, коли хейту було в рази меньше, а війна це було щось із курсу історії чи кіно...✌️
P.S.
Все ж таки компакт диск був кльовий подарунок. Так хріна лисого я про Макса через 20ть років згатав би, як би він мені диска не подарував, а зараз ліпший кєнт по спогадах;)🤣
Немає коментарів:
Дописати коментар